Попереджаємо: буде жорстко і по суті, та впевнені, що не всім нижче написане сподобається, та це реальний факт якоїсь незрозумілої односторонності! Давайте нарешті бачити не тільки те що перед очима!!!

Нещодавно, 12 березня в КВЦ «Парковий» радник секретаря РНБО з реінтеграції та відновлення Донбасу Сергій Сивохо мав презентувати «Національну платформу примирення і єдності», але захід був зірваний і не відбувся. Крім того, сам Сергій Сивохо піддався нападу активістів Національного корпусу. Ветерани полку «Азов» закидували йому що говорить про внутрішній конфлікт, а не війну проти Росії, хоча висказатись йому до кінця не дали. Дальше була штовханина в якій радника секретаря РНБО було повалено на підлогу. Та зараз не про це, та й дану тему вже описували чимало ЗМІ із всіх сторін які тільки можна.

Ми не хочемо та не будемо: чи то захищати, чо то виправдовувати Сивохо, в нас є народ і йому робити висновки. Та в цій ситуації, як би ми не хотіли є одне велике «АЛЕ». Заключається воно в тому, що «ХТОСЬ» все бачить тільки на рівні своїх рук, а народ хочуть заставити бачити тільки на рівні своїх очей.

А тепер відкрито. В Україні йде масштабна війна з боку Російської Федерації – це факт. Проти Сивохо і «Національної платформи примирення і єдності» виступили активісти Національного корпусу, які вважають його дії неприпустимими та такими що несуть небезпеку країні. Добре, ок, що є люди які готові стояти на захисті державних інтересів, та питання в іншому… Ось радника РНБО руками заштовхали і показали невдоволення щодо його діяльності, а що робити з тими, які спокійно курсують в Москву та назад, де дружньо ручкаються із ворогом-Путіним та його шавками?! Так, з тими – які спокійно і прямо в очі нам говорять, що в нас внутрішній конфлікт, з Росією треба торгувати, відновлювати дружні стосунки і т.д.?! ЩО? – це питання до тих, хто відкрито пнув Сивохо і не дав йому повністю – прямо в очі висказатись. Ще раз повторяємо для тих хто тут робитиме акцент на Сивохо – не в ньому конкретно справа, а в тому – чому в Україні якась односторонність?! Чому людину, яка до кінця  непонятно що хотіла донести народові штовхають, а тих хто прямо і відкрито заявляє антиукраїнські тезиси та веде дружбу з агресором – ігнорують, не бачать, і т.д.

Чи то якась короткозорість, сліпота охопила людей, чи то що?!…Чесно кажучи, якісь несумісні для обдумування речі відбуваються: одних штовхаємо, привселюдно «вбиваємо», а інших… ой вибачте, напевно – нащупати не можемо! Знаєте, не хочеться це говорити, але склалось враження, що якось ворогів народу «ХТОСЬ» вишукує хіба серед людей які оточують Президента України. То Єрмак має здати Україну, то Шмигаль антиукраїнський, Міністр оборони Таран зрадник, і т.д. До речі і ті люди, що літають в Москву також не підтримують ані Гаранта, ані всіх цих та інших людей з оточення Президента… Якось це занадто односторонньо у боротьбі від Націоналістів, повторимось: одних атакують, а інших, що прямо діють не на благо країни і ручкаються з ворогом  – впритул не бачать! Як це називається – може хтось знає?!

Ось така то ситуація склалась… Сивохо – не Сивохо: суть не в ньому. Але якісь кроки, хай небездоганні, хай навіть звучать вони дико, але їх, напевне все ж краще почути, і аж тоді – робити висновки, і якщо вони суперечать Україні, то – так:  діяти жорстко і знищувати це все. Та просто не розглядаючи варіантів – ми не знайдемо правильного виходу, це треба розуміти.

Ну і найголовніше з цього: чому в Україні є односторонність в боротьбі на благо держави?! Чому одних стараються на початковому етапі «закопати», а інших – які вільно і безперешкодно ведуть дружбу і привселюдно говорять словами Москви – не бачать і не боряться з ними?!  Давайте вже нарешті бачити все як: реально і по суті!